В Неделю 7-ую по Пасхе, святых отцов Первого Вселенского Собора в Харькове состоялись торжества, посвященные 20-летию Харьковского Архиерейского Собора и 20-летию избрания Предстоятелем Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины.

Праздничную Божественную литургию в Свято-Благовещенском кафедральном соборе г. Харькова совершали: митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь, митрополит Днепропетровский и Павлоградский Ириней, митрополит Николаевский и Вознесенский Питирим, Управляющий делами Киевской Митрополии архиепископ Бориспольский Антоний, архиепископ Белгородский и Старооскольский Иоанн, архиепископ Харьковский и Богодуховский Онуфрий, архиепископ Полтавский и Миргородский Филипп, Секретарь Предстоятеля Украинской Православной Церкви архиепископ Переяслав-Хмельницкий Александр, викарий Софийской епархии епископ Стобийский Наум (Болгарская Православная Церковь), епископ Северодонецкий и Старобельский Агапит, епископ Изюмский и Купянский Елисей, викарий Киевской Митрополии епископ Макариевский Иларий. Архипастырям сослужило духовенство Харьковской и Изюмской епархий.

После Святого причастия с амвона Управляющий делами Киевской Митрополии Высокопреосвященнейший архиепископ Бориспольский Антоний зачитал послание Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины по случаю празднования 20-летия Харьковского Архиерейского Собора.

Высокопреосвященнейший митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь как непосредственный участник памятного собора рассказал о событиях тех лет.

Высокопреосвященнейший архиепископ Харьковский и Богодуховский Онуфрий выразил сердечную сыновнюю благодарность Предстоятелю Украинской Православной Церкви Блаженнейшему Митрополиту Киевскому и всея Украины Владимиру за мудрое руководство Церковью в непростых исторических условиях. Также архиепископ Онуфрий поблагодарил прибывших на праздник Преосвященных архипастырей, священнослужителей и всех верующих, которые молитвенно разделили радость праздника.

После Божественной литургии собором архиереев у гроба митрополита Харьковского и Богодуховского Никодима в нижнем приделе Свято-Благовещенского кафедрального собора была отслужена заупокойная лития и возложены цветы.

Юбилейные торжества продолжил крестный ход от Свято-Благовещенского кафедрального собора в Свято-Покровский монастырь.

Все архиереи на территории Свято-Покровского монастыря посетили комнату, где в 1992 году под председательством приснопамятного митрополита Харьковского и Богодуховского Никодима проходил Харьковский Архиерейский Собор.

ПРИВІТАННЯ МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА З НАГОДИ СВЯТКУВАННЯ 20-РІЧЧЯ ХАРКІВСЬКОГО АРХІЄРЕЙСЬКОГО СОБОРУ У М. ХАРКОВІ

Шановні учасники урочистих заходів, присвячених ювілею Харківського Архієрейського собору!

В день урочистого відзначення 20-ліття історичного Харківського Архієрейського Собору і Нашого перебування на древній кафедрі Київських митрополитів ми сповнені вдячності Богові за велику милість, яку Він дарує Українській Православній Церкві і нашому благословенному народові. В цих урочистостях ми являємо світові свідчення своєї єдності у Христі і відданості Євангельським ідеалам любові та жертовного служіння Богу і людям. В історію нашої Православної Церкви золотими літерами вписана дата -27 травня 1992 року. Це був Собор мужнього стояння за Святе Православ'я і єдність Церкви. Діяння Харківського Собору 1992 року пов'язані з відповідальним, мудрим рішенням єпископату, який у важку переломну годину проявив справжню пастирську турботу про майбутнє святої Церкви. Як і заповідав нам Господь наш Іісус Христос: «Пастир добрий покладає душу свою за овець...» (Ін. 10, 11-14). Харківський Архієрейський Собор визначив напрямок розвитку Української Православної Церкви в нових історичних умовах, які склалися відразу після проголошенням українським народом незалежності своєї Держави. Ми схиляємо голови перед учасниками Собору, і з особливою вдячністю та повагою згадуємо ім'я блаженної пам'яті митрополита Харківського і Богодухівського Никодима. Приклад його принциповості в питаннях канонічного буття весь час надихає єпископів, священників, мирян бути вірними канонічній Церкві, не йти на компроміси із совістю перед викликами світу цього. Собор підтвердив єдність народу Божого з Вселенським Православ'ям, захистив принципи соборності та заклав непорушний фундамент для звершення Церквою своєї спасенної місії на теренах України. Озираючись на двадцять останніх років церковного життя, слід зазначити, що цей складний історичний період вимагав ухвалення рішень, від яких багато в чому залежала подальша доля не лише Української Церкви, але і нашої Держави. Можна сказати, що цей відносно невеликий проміжок часу визначив долю Православ'я в Україні на подальші десятиліття, сформував основні тенденції розвитку державно-церковних і міжконфесіональних стосунків. Наше сьогодення характеризується стрімкими змінами в усіх сферах українського суспільства, які за своїми наслідками багато в чому є неоднозначними для Церкви і віруючих. Але ми з впевненістю можемо засвідчити, що відродження Української Православної Церкви, яке розпочалося в дев'яностих роках минулого століття, стало унікальним історичним явищем, для якого характерні небувалі темпи і масштаби. Висловлюючи глибоку вдячність єпископам, кліру та мирянам за подвиг стояння у вірі Христовій, за відданість Святій Матері Церкві, за наполегливу працю у славу Української Православної Церкви і Вселенського Православ'я, з батьківською любов'ю прикликаю Боже благословення на всю українську паству. Благаю Спасителя світу, аби Він подав всім нам Свою всесильну допомогу в подальшому несенні хреста сповідання віри православної, який за свідченням Євангелія є для нас благом і тягарем легким (див. Мф. 11, ЗО). Покров Цариці Небесної і молитовне предстательство святих угодників Божих, прославлених на благодатній українській землі, нехай завжди перебувають з усіма нами!

ВОЛОДИМИР Митроплит Київській і всієї України ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ